Батьківство – білет в один кінець

Все, що треба знати про батьківство – це назавжди! Мати ви чи батько – неважливо, але ця роль у виставі під назвою “Життя” закріплена за вами до того самого часу, поки не впаде завіса. Батьківство, як на мене, це не лише про відповідальність ( якби тільки про це), це випробування. Випробування на стресостійкість, на толерантність, терпимість, прийняття інаковості іншого. Це ще вміння тримати баланс: між свободою і обмеженнями, між добротою і суворістю, між гумором і серйозністю. І чого про це не говорять одразу?! Батьківство – це квест, іноді на виживання, і щодня. І, хай йому грець, але у батьківства немає не відпусток, не вихідних, навіть за власний рахунок не напишеш. То приходиться миритись з тим, ким ми стаємо, коли у нас народжуються діти. Я не знаю, чи існують такі батьки, які б не мали проблем із дітьми? Я маю їх з усіма чотирма. Кожного дня. Іноді по декілька на день. Це реальний квест, без права попроситись вийти (можна навіть грошей не повертати). Це потяг, білет на який продають лише в одну сторону. І якщо ви, так само як і я, вже на ньому, то в мене для вас новина –  на зупинках вас не випустять. Щасливої подорожі. Спробуйте розслабитись і насолодитись дорогою.

Тож я – мама. І це вже назавжди. І не важливо скільки років моїм дітям: три чи двадцять один. Я для кожного з них мама доти, доки я житиму.