Кажуть тим, хто їде завжди легше, ніж тим , хто лишається. Як на мене , важко і тим і іншим. Невідомо за якою шкалою вимірюють ступінь важкості переживань? Але для обох сторін це втрата чогось звичного, це розставання з кимось, хто був дуже близьким, дуже довго. Руйнуються звичні ритуали, змінюється контест життя. Десь в середині з’являється вільне місце. І ото воно те місце починає боліти… Можливо, у тих хто їде більше новизни в житті, а у тих хто залишився все по-старому, але вже БЕЗ…Без когось, без чогось. Можливо, тим, хто їде легше, ніж тим, хто залишається. Але ж як виміряти те важке, що лишається в серцях людей, які розтаються?