Конфлікт (від лат. сonflictus – зіткнення) – зіткнення протилежних інтересів, поглядів, оцінок, цінностей. Родина – це складна сімейна система, в якій уникнути зіткнення інтересів і протилежностей не можливо. Оскільки сім”ю створюють дві людини іноді з абсолютно різних сімейних систем, цінності в яких можуть геть відрізнятись. Або ж у подружжя зі стажем під час проходження сімейних криз (а їх повірте чи мало: запланованих і спонтанних) може накопичуватись низка невирішених питань. Це поступово може створювати напругу, яка з часом буде наростати і викликати конфлікти “на рівному місці”.
Отже, коли конфлікти вже стали нормою вашого подружнього життя важливо пам’ятати деякі суттєві фактори: часто причини конфлікта можуть бути неявними (тобто це не розкидані носки вас дратують, чи не прибраний дім – а те, що ви відчуваєте себе проігнорованим і не важливим, наприклад); це не сама людина вас дратує, а якість її дії (а дії чи один поступок – це не характеризує всю людину); емоції всередині конфлікта, якщо їх не помічати можуть стати афективними (інтенсивними та швидкоплинними, такими які мають значний вплив на свідомість, поведінку та фізіологічні реакції людини).
Перш за все, при виникненні конфліктів варто навчитись бути уважним до себе. Якщо ви розумієте, що ваші емоції стають аж надто інтенсивними, для запобігання нарощування накалу і загострення конфліктної ситуації зверніть увагу на своє дихання ( поверніться в тіло): чи спокійно ви дихаєте, чи легко вам дихати, яка інтенсивність вдихів і видихів, чи вдається дихати в повному обсязі. Коли помічаєте, що вам важко, потурбуйтесь про себе – вийдіть подихати або попросіть паузу у партнера напряму. Але не лишайте другу сторону конфлікта у розгубленості. Якщо не можете визначити, що з вами зараз, то хоча б повідомте про свої дії. Тобто, скажіть, що вам треба подихати і ви продовжите; чи скажіть про те, що через накал почуттів вам важко говорити, щоб утриматись від образ, а ви цього не хочете і вам треба пауза ( на 10 хвилин, годину чи інше). Не використовуйте паузу, щоб уникнути або втекти від конфлікту – це лише загострить ситуацію. Пауза потрібна лише для того, щоб мати змогу говорити з партнером, уникаючи афективного стану.
По-друге, коли вам вже вдалось опанувати власний емоційний стан і трохи знизити “градус” почуттів, знову ж таки зверніть увагу на себе і свої потреби. Що саме ви хочете від свого партнера, від середин, в якій зараз знаходитесь. Мається на увазі не “щоб вона(він) закрила(в) рота”, чи “зникнути з цього простору”, а можливо: щоб ваші прохання не були проігноровані, або трохи більше уваги чи турботи. Варіацій може бути багато, все залежить від індивідуума.
Третє, подивіться на людину навпроти вас і спробуйте помітити: що кричить вона не нас вас, а через власний біль; що колись ви обрали цю людину, кохали її ( його) і ваше відношення до неї ( нього) зараз в середині конфлікту це не все, що ви почуваєте і як відноситесь до свого партнера.
Якщо ви зможете опанувати ці три пункти, це не вирішить ваш конфлікт в моменті, але може повернути вам здатність розмовляти один з одним, здатність чути і розуміти власні потреби і людину навпроти, поверне розуміння того, що між вами є не лише конфлікт, а й багато чого іншого. Заспокоївшись, ви можете продовжити працювати над вирішенням конфлікту і шансів на те, що ви зможете знайти рішення стане більше.
Більш прийнятними і менш травмуючими способами вирішення конфліктів в родині можуть стати: компроміс чи співпраця. Для початку підійде і компроміс ( часткове задоволення інтересів обох сторін у конфлікті). Зазвичай досягненням компромісу не задоволена ні одна, ні друга сторона. Але це може бути перший крок на шляху досягнення порозуміння між подружжям. Зауважте, що компрпоміс не задовольняє в повному обсязі не тільки ваші потреби, ваш партнер також залишається “голодним”. Але укладання компромісу і дотримання його умов, свідчитиме про готовність кожного з конфліктуючих сторін до налагодження стосунків. Саме ця, поки що недосяжна, мета має стимулювати вас.
Співпраця – це більш усвідомлений варіант домовленості в парі; учасники прагнуть вирішувати конфлікт так, щоб виграли всі, не лише враховуючи позицію іншої сторони, але й прагнучи задовольнити іншу сторону. Щоб досягти рівня співпраці у вирішенні конфліктів у родині цього мають прагнути обидва партнери. Так, зазвичай, коли починає мінятись один з членів сімейної системи, невідворотньо міняється вся система. Але співпраця має на увазі зацікавленість обох сторін.
Згадайте, що до конфліктів, ви колись кохали один одного – це не вирішить конфлікту, але може підтримати того з подружжя, хто готовий мінятись. і не нехтуйте допомогою фахівців, коли розумієте, що не справляєтесь.