Гаджети стали невід’ємною частиною нашого життя. Від самих маленьких до найстаріших людей полюбляють час від часу зазирнути до улюблених додатків.З одного боку прекрасний винахід людства, що значно полегшує пошук інформації, долає будь-які відстані за ліені секунди, допомагає підтримувати зв’язок з близькими і вчасно передавати важливу інформацію. Але , як і у більшості винаходів у гаджетів виявились небажані “побічні ефекти”. Особливо такі небажані наслідки турбують тоді, коли мова йде про дітей.
Дуже часто батьки починають бити на сполох вже тоді, коли ознаки залежності дитини від гаджетів доволі ярко виражені: коли гаджет замінює живе спілкування, коли прийом їжі стає автоматизованим, бо вся увага в телефоні, коли потреба виходить назовні взагалі відпадає, коли дитині стає байдуже життя навколо.Але ж давайте розберемось з чого все починається? Все починається з батьків, які втомились грати – хай трошки мультики подивиться; з батьків, яким самим важко вивозити життєві труднощі і хотілося б самому розридатись, а не заспокоювати дитину – телефон вгамує плач швидко; з батьків, в яких закінчились аргумент під час годування дитини, а наративи “ за маму і за тата” вже не працюють – телефон відволікає і їжа залітає “ на ура”. Безумовно, це не єдина причина, але з такого безневинного акта самодопомоги у вихованні може сформуватись підліткова залежність. Тому перша і важлива порада для батьків – максимально обмежуйте час дитині в гаджеті. Адже нейронаукові дослідження (Harvard, WHO, JAMA Pediatrics) доводять, що екранний час понад 2 годин на день у дошкільнят знижує розвиток мовлення та навичок самоконтролю. Тож хай дитина краще трохи поплаче чи покапризує, але усвідомить, що не все в цьому житті можна досягти маніпулювання. Хай понудьгує без мільтиків і почне розвивати мозок, вигадуючи собі зання та ігри ( повірте, дітям це дуже добре вдається). Але, шановні батьки, щоб дитини вчилась жити у сучасному світі навчаючись дозовано використовувати гаджети – вчіться дозувати власну присутність у тих самих гаджетах. Говоріть з дітьми, розповідайте і пояснюйте, діти більш кмітливі, ніж нам здається і багато чого все ж таки всотують з наших слів.
Якщо вже мова йде про підлітків і бажання дитини більшість свого часу проводити в гаджеті ( геть не важливо це гра чи соцмережі, чи просте листання Tic Tok), то тут простими обмеженнями буде обійтись важко. Дитина чинитиме супротив і бунтуватиме. Проте, важливо також зважити це справді вже залежність і варто бити на сполох чи проста підліткова цікавість і захоплення. Коли дитина обирає гаджет замість реального спілкування, коли вона стає байдужою до власної гігієни, коли всі прийоми їжі проходять лише з гаджетом і спроба “витягти” її звідти призводить до істерик і скандалів, то скоріш за все це залежність. Про залежність можна говорити тоді, коли замінника предмету залежності чи альтернативи не існує.
Можна було б зараз навести плюси і мінуси користування гаджетами, ае мета статті в іншому – спробі допомогти батькам, підлітки яких “пропадають” в гаджетах. Для початку зрозумійте, що лише примусом ви не досягнете бажаного результату, а лише зустрінетесь з жорстким супротивом. Так, авторитарність у цьому процесі безумовно має бути, але в поєднанні з повагою. Повагою, до дитини:
- не просто залишити її без улюбленого телефона чи компютера, а пояснити чому і для чого ви це робите. З першого разу ваші слова сприйматимуться як послання нападаючої сторони, тобо вороже ( але ви і справді є нападаюча сторона). Не сперечайтесь, не включайтесь в агресію, не нападайте ц відповідь. Але будьте послідовні, якщо ви сказали дитині, що час в гаджеті дві чи три години, то так і має бути.
- цікавитись тим, що саме так цікавить вашу дитину ( ігри, соцмережі, відео). Проясніть, що саме полонить увагу вашої дитини, поцікавтесь нею щиро і дитина відгукнення на вашу щирість. Це сприятиме в подальшому налагодженню контакту між вами, щоб подолати труднощі. Також за тим, що цікавить вашу дитину можна виявити потребу, задоволення якої в реальному житті не можливе або заблоковане. Дитина весь час грає в комп’ютерні ігри, бо у грі вона частина спільноти, якої немає в реальності, бо ігрі вона почувається важливою чи успішною, або тією що справляється, адже в реальному житті їй весь час вказують на її невдачі і на те, що вона не може. Дитина багато часу проводить у спілкуванні в соцмережах – поцікавтесь з ким вона товаришує у школі чи у дворі, чи є взагалі у неї друзі поза соцмережами.
Цікавтесь власною дитиною, говоріть з нею відверто, не соромте і не критикуйте – пояснюйте! Гаджети – це безумовно корисний винахід людства , але поряд з цим сьоогодні нейронаука доводить, що у дітей, які часто користуються гаджетами, спостерігаються зміни у лобовій корі головного мозку, що відповідає за увагу, планування та емоційне гальмування. А надмірна стимуляція екранами знижує толерантність до нудьги, викликає потребу у постійній новій інформації — це ускладнює навчання.
Давайте розглянемо на прикладі, яка послідовність дій може бути у батьків підліток, яких проводить дуже багато часу в гаджетах. Перш ніж жорстко обмежити користування улюбленим гаджетом скажіть дитині “ я за тебе хвилююсь, хвилююсь за твоє майбутнє і здоров’я, тому керуючись здоровим глуздом і порадами спеціалістів твій час в гаджетах буде…” .Дитина бунтуватиме і буде чинити спротив. Якщо можливо спробуйте домовитись про кількість часу з власною дитиною, побачити її бачення з цього приводу. Якщо її пропозиції перевишуватимуть ваші обмеження на 20-30 % це не критично. Погоджуйтесь, аби зберегти довірливі стосунки і у дитини формувалось відчуття почутості і що її думка також важлива. Якщо домовитись не вдається і дитина бунтує, то все буде на ваших умовах. не забувайте, що важлива функція дорослого у життя дитини – це формування відчуття кордонів і обмежень, до того моменту, поки у дитини не сформується цей механізм.
По-друге, будьте самі послідовні у власних діях і намірах. Якщо ви вже оголосили дитині правила користування гаджетами, то слідуйте їм і самі. Забираючи гаджети у дитини, відкладайте свій телефон подалі. Це формуватиме у дитини відчуття рівності в родині, і також сприятиме налагодженню контакту між батьками і дітьми. Зберігайте послідовність у власних рішеннях: дві години ввечері має означати кожен вечір, а не пару днів поки мама чи тато забудуть про це. Бо якщо ви не дотримуватиметесь власних правил, дитина не сприйматиме їх серйозно.
В цьому процесі важливо дотримуватись балансу дозволів і заборон, жорсткості і поступливості, відчувати доречність категоричності, комбінуючи її з лояльністю. Також створюючи заборони частково пропонуйте дітям альтернативи: секції, дозвілля разом або інші види активностей. Але не намагайтесь повністю компенсувати відсутність гаджетів чимось, пам’ятайте, що нудьга – чудовий стимулятор розвитку головного і психіки дитини.
Сьогодні нейробіологи і лікарі сформували ось такі часові поради щодо користування гаджетами для дітей:
- дітям до 2 років — взагалі без екранів (лише відеозв’язок з рідними)
- 2–5 років — до 1 години на день, обов’язково з участю батьків
- 6–10 років — до 1,5–2 годин, з перервами і контролем контенту
- після 10 років — не більше 2 годин на день поза навчальним процесом.
Важливо: перед сном — мінімум за 1 годину без екранів, замінити читанням чи спілкуванням. Пам’ятайте, що до цього часу не включається час, пов’язаний з навчанням чи виконанням завдань, які сьогодні дуже тісно пов’язані з гаджетами.
Тож з любовью і кавістю ставтесь до життя своїх дітей, спілкуйтесь з ними, поважайте їх як рівних собі і діти обов’язково відгукнеться вам на це. Бережіть себе і своє ментальне здоровья! Слава Україні!